Blog
|| Booking - Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Я два роки співав на війні. Не зважаючи на те, що моя дружина з Криму, що її рідний брат працює в РФ, що моя теща їздить в Крим, аби оформити квартиру, яка раптово опинилась без статусу. В Волгоградській області живуть мої родичі. По всій роісі живуть мої колишні друзі.

 

Але!

Два роки я з друзями возив те, що потрібно армії. В РФ мені дорога закрита. Зась. Там засудили трьох жінок за репости моїх пісень з відео. Тільки за репости. Не бачити мені Русского музея. Ну і хєр з ним. Нажаль. Я там бував, залюбки знову відвідаю після перемоги.

За ці два роки я встиг посваритися з кількома друзями, однокласниками. І знайшов ще більше справжніх друзів.

Я не боявся мін, що летіли в містечко Щастя. Не боявся градів в Углегірську, в Дебальцевому. Снайперів в Луганському. Обстрілів в Красному Пахарі чи в Трьохізбе.

Бував з концертами і допомогою, мабуть, всюди в АТО. В Щасті, Пєсках, Авдіївці, в Мар'їнці, в інших єбєнях. Зі мною були мої друзі, часто-густо жінки і літні люди. Зокрема моя мама їздила в найгарячіші точки АТО. Моя вагітна дружина іноді щогодини дзвонила мені: чи все добре?

Так якого хуя я повинен дослухатися до думки всіх цих наташ корольових, сансеїв та анілорак і всіх, хто їх підтримує?

Дослухатись до макаревічів я скоріше готовий. І макаревічі мене скоріше зрозуміють. Бо макаревічі розуміють - це війна. А харківські сансеї не розуміють. Бо вони "нє внікалі в політіку". Чи як там вони виправдовуються?

Мені буде дуже соромно якщо після перемоги у війні з РФ харків'янами залишаться ті, хто рекламує Київстар, але залишився байдужим до війни. Ті, хто називає себе українцем, але рубить бабло в РФ.

Ідіть нахуй. Ви "тряпки". Не ясно? Вы говно. Вам же так понятней? Ок.

В мене все. Сорі за емоції.

https://site.ua/boris.sevastyanov/5142-rozdumi-pro-nepriynyatiy-zakon-pro-sebe-artistiv-i-layno/

Книга "Монах"

 

Повість "Мoнах" - це історія про сучасного представника "загубленого покоління". Про бійця-добровольця, який повернувшись з АТО намагається призвичаїтись до мирного життя в Харкові. Але виявляється, що навколишній світ змінився. Змінилося рідне місто, змінилися люди, змінилися друзі. Та й постійні спогади про війну не дають спокою. 
"Мoнах" - книга про біль і самотність, про неприкрашену правду війни, про пошуки сенсів, про дружбу, життя і втрати. Автор піднімає у повісті складні питання, пов'язані з подальшим шляхом України на тлі війни. Питання політичного і морального вибору, які має задати собі кожен свідомий член суспільства.
Ця книга - майже документальний відбиток часу, вона далека від моралізаторства. Мову, жарти, поведінку, хід думок героїв автор не цензурує. Від того авторові хочеться вірити. Якою б не була важкою правда.
 

Нова пісня "Апофеоз війни"

     

Booking: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.