Media
|| Booking - Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Борис Севастьянов, співак, автор патріотичних антипутінських пісень, дав близько 200 концертів в АТО

Вперше в АТО поїхав у серпні 2014-го. Ми їздили з харківською організацією Help Army, виступали в штабі АТО в Краматорську. Мені було стрьомно, я забув взяти паспорт, і тому всі пости проїжджав без паспорту. Я побачив Семенівку, розбомблений міст… Побачив наслідки війни. І це дуже вразило.  

 

Після того було десь 200 поїздок. Я зрозумів, боятися – то дурне, боятися  треба іншого. Зараз ми організовуємо концерти і самі, і з київськими волонтерами. А от зараз їдемо в Мар’їнку.  Місцева волонтер подзвонила, запросила. Ось так стихійно, незаплановано, просто зірвались і поїхали.

Зимою 2014 було не до концертів, йшли жорстокі бої. Тоді возили допомогу. Працювала артилерія, ми їздили на передову, дивилися, що кому потрібно. Збирали буржуйки, теплі балаклави, інші речі і розвозили по позиціях. Потім знову повернувся до концертів.

Емоційно вразив момент у Щасті, рівно два роки тому. Ми давали концерт у Школі міліції концерт в Айдарі. А напередодні двох хлопців накрило – машина згоріла під градами, і вони загинули. Деякі айдарівці казали, мовляв, навіщо цей концерт. Там ми зіткнулися навіть з агресією – на нас дивилися, як на щось недоречне.  Ми вагалися, чи співати. Але  порадились з командиром, і зробили концерт-реквієм. Багато говорили про загиблих. Все пройшло нормально, там ми познайомилися з кількома хлопцями, з якими згодом подружилися.

На фронті чимало зворушливих моментів. Один хлопець розповів, як втрапив під обстріл з "градів", а добігти вже нереально. Тож він так і впав у траву. Увімкнув мою пісню "Гради". Каже, вона допомогла йому пережити те жахіття. Я навіть не думав, що в такі моменти можна слухати пісні. В Або ж виступали на площі у Щасті. Під час концерту почали пролітати міни за кілька кілометрів. Але ніхто навіть не здригнувся. Ніхто не звернув увагу на бомби. А після концерту діти просили розписатися у них на руках. Це теж дуже розчулило.

Бійцям залишаю візитку з контактами. Буває, військові телефонують – їм хочеться поспілкуватися, щось розповісти. Кілька хвилин розмови – гарна підтримка. Люди не зловживають увагою, не нависають з проблемами, просто дзвонять за підтримкою. Хочуть запитати, як справи.

http://www.depo.ua/ukr/war/volonteri-pro-sotni-vryatovanih-zhittiv-pisnyu-pid-gradami--05122016203000

Нова пісня "Апофеоз війни"

     

Booking: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.